23 листопада 2024року-День пам’яті жертв голодоморів.

           Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, жертви -  гідно вшановані,  пам’ять про минулі трагедії – застерігати від подібного в майбутньому.

          Злочин геноциду проти українського народу у 1932-1933 роках вчинив тоталітарний комуністичний режим, нині його прямий нащадок і вірний послідовник – московський рашистський режим коїть злочини проти людяності та вчиняє геноцидні дії на українській землі.

          Ідеологи та виконавці злочину геноциду у минулому столітті мали за мету знищення українців як нації. Сьогодні рашисти знову застосовують проти українців методи геноциду -  масові вбивства, терор мирного населення, сексуальне насильство, воєнні облоги,  викрадення людей, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей),  умисні напади на укриття й шляхи евакуації, бомбардування житлових районів, тотальне руйнування населених пунктів. Вони прагнуть знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож розв’язана російською федерацією проти України війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

          У ХХ столітті сталін та у ХХІ столітті путін обрали геноцид, бо інші методи упокорення українського народу не мали шансів спрацювати так, як ці тирани малювали у своїй хворій уяві. Сталін організував тотальну конфіскацію продуктів харчування, блокаду, посилив терор. Путін застосував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ.

          Правлячий режим тоталітарного  срср замовчував і забороняв висвітлювати факти про Голодомор. Нині кремлівська пропаганда масштабно поширює дезінформацію з метою заохочення своєї аудиторії до подальшого скоєння чи схвалення звірств,  а також приховування своїх злочинів у світі.

          Натомість цивілізований світ сьогодні солідарний з Україною та демонструє нам свою підтримку. За станом на листопад 2024 року визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду парламенти 28 держав,  а також низка міжнародних організацій. Про сталінський геноцид українців дізнається дедалі більше людей в різних країнах світу. Знання про Голодомор 1932-1933 років в Україні допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують.

          Пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932-1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

          У нинішніх умовах пам’ять про Голодомор є чинником суспільної мобілізації українців і  світової спільноти для протидії агресору та тоталітарним режимом.

          Свічки пам’яті на підвіконнях у домівках, офісах, деінде – не лише вияв скорботи,  а й символ віри в майбутнє.