Інвалідність – не вирок!

Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких дещо обмежені. Це ті, хто з певних причин не може в деякій мірі забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.

Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити,бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць.

Генеральною Асамблеєю ООН у 1992році  встановлено 3 грудня,як Міжнародний день осіб з інвалідністю. Проведення Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя. Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислюватись над непростою долею людей з вадами здоров`я і не тільки 3 грудня, а й протягом усього року не забувати про те, що поруч із нами живуть співгромадяни, які потребують нашої допомоги та уваги.

В Комунальному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради» створено комфортні умови для більшої доступності надання медичної допомоги особам з інвалідністю.Лікувальний заклад забезпечений кріслами-трансформерами,пандусами,санітарними кімнатами,які неохідні для людей з обмеженими можливостями.Також в закладі організовані умови комунікації для людей з порушенням слуху в режимі відеозв’язку з перкладачем жестової мови через програмний комплекс.

Інвалідность –не вирок. Бажаємо їм теплих стосунків у родинному колі, міцного здоров`я та наполегливості в досягненні своїх бажань.Надалі залишатися для нас прикладом безмежних людських можливостей та великої сили волі.А кожному з нас більше душевної щедрості і милосердя, які втілилися б у добрі справи!

10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

Головна мета цього свята – проголошення рівності всіх громадян, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та миру.

Крім основних прав людини, Декларація перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній та культурній сферах.

Одним з пріоритетів, зазначених у Декларації, є право на працю, її сприятливі умови, вільний вибір роботи, захист від безробіття, справедливу винагороду, відпочинок та дозвілля, розумне обмеження робочого дня та оплачувану періодичну відпустку.

Міжнародний день прав людини нагадує всім про гідність кожної особистості, невід’ємність її громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав, а також про необхідність захищати ці права.

Сьогодні Україна, яка зіткнулася з безпрецедентною російською військовою агресією, із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини.

Тому як ніколи світове суспільство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему, втілити знання у практику та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти, та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ-інфікованими, вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Від моменту зараження ВІЛ до вираження симптомів СНІДу може минути понад 10 років. Виявити інфікування може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ. При негативному статусі слід пам’ятати  про «період вікна» — час із моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

Вірус передається:

• статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);
• парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений, нестерильний медичний інструмент);
• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).

ВІЛ-інфекція не передається:

• через рукостискання;
• обійми;
• кашель або чхання;
• при використанні загального телефону;
• при відвідинах хворого в лікарні;
• через укуси комах;
• при користуванні загальним туалетом;
• через їжу і посуд при сумісному помешканні;
• при купанні в басейні, лазні або ванні;
• через білизну і одяг.

Для того, щоб уникнути інфікування ВІЛ-інфекцією необхідно:

• уникати випадкових статевих зв'язків (використовувати презирвативи);
• утримуватись від вживання наркотичних речовин якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків;
• не користуватися спільними засобами гігієни (леза, щітки, манікюрні набори тощо);
• для нанесення татуювання та манікюру мати індивідуальний або одноразовий інструментарій;
• вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якомога раніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування;
• для ВІЛ-позитивної матері, щоб запобігти інфікуванню дитини, необхідно відмовитись від грудного вигодовування.

За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди  з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається прийом антиретровірусних препаратів і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Пройти безкоштовно тестування на ВІЛ можна звернувшись до сімейного лікаря,лікаря-педіатра.

Бережіть себе! Будьте здорові!